Харчування собаки-сеніора, або як правильно годувати старшу собаку

Старіння - процес постійний і незворотний. Воно змінює здоров'я собаки (роботу травної, нервової, кровоносної та імунної систем), її фізичну форму, а також психіку й поведінку. Тому сеніору потрібні дещо інші умови, інша доза руху та підібране харчування.

Дотримуючись кількох простих правил, ми можемо подовжити життя нашої собаки й забезпечити їй комфорт і радість від кожного дня. Нижче ми зібрали, на що звернути увагу в мисці й поза нею.

Коли собака стає сеніором

Терміни «сеніор» і «геріатричний» часто вживають як синоніми, але вони означають різне. Сеніор - термін, пов'язаний із природним біологічним старінням. Геріатричний стосується змін у стані здоров'я: ослаблення, втрати маси тіла, уповільнення та втоми.

Собака-сеніор - це собака, яка досягла 3/4 очікуваної тривалості життя. Геріатрична собака - та, що досягла 80% очікуваної тривалості життя. Середня тривалість життя залежить від породи, а точніше від розміру собаки (рисунок 1).

Старші собаки частіше хворіють і потребують більше часу, турботи й опіки. Зміни в годуванні випливають із повільнішого метаболізму й слабшого травлення, а часто також із хвороб, які потребують спеціалізованої дієти.

За чим стежити в старшої собаки

Кожен власник може сам спостерігати за поведінкою собаки біля миски, оцінювати зміни, що з'являються, і відповідно підлаштовувати догляд. Варто придивитися до кількох сфер:

1. Апетит - чи собака вправно хапає, жує й ковтає їжу.
2. Ротова порожнина - стан пародонта, мигдаликів і можливі зміни в усій ротовій порожнині.
3. Чуття - зір, нюх і те, як їй смакує їжа.
4. Рухливість і доступ до води - чи собака сама ходить і бере їжу, чи щось (інші тварини, предмети) їй у цьому не заважає, який стан м'язів (MCS) і тіла (BCS), чи з'являються кульгавість, дегенеративні зміни суглобів або біль.
5. Когнітивні функції, сон і поведінка.

Рух, підібраний для сеніора

Окрім раціону, треба також підібрати кількість і частоту фізичної активності. При прогресуючому ослабленні й атрофії м'язів рух є дуже важливою частиною життя сеніора. Добре підібрана доза й вид вправ підтримують рухливість, допомагають обмежувати прояви саркопенії й забезпечують розумову стимуляцію.

Менше енергії, менше вуглеводів

Як і в людей, з віком зменшується потреба в енергії, переважно через повільніший метаболізм. У собаки-сеніора вона приблизно на 25% нижча, ніж у дорослої собаки. Менше руху, втрата м'язів і накопичення жирової тканини сприяють ожирінню, тому варто обмежити енергію в раціоні.

Обираючи промисловий корм, варто взяти корм зі зниженою калорійністю, типу «light» або призначений для сеніорів. Він постачає менше енергії, а поживні речовини - в кількостях і пропорціях, підібраних до потреб старшої собаки.

Обмеження вуглеводів допомагає підтримувати правильну масу тіла й покращити чутливість тканин до інсуліну, що дуже важливо при цукровому діабеті. У беззернових кормах крохмалю менше, а його місце займає більше білка.

Крохмаль у беззернових кормах

Крохмаль - запасний вуглевод рослин, становить у них від 50% до 70%. Собака добре його перетравлює, бо під час екструзії (виробництва сухого корму) крохмаль желатинізується: довгі ланцюги розпадаються на менші, легше засвоювані молекули. Засвоюваність крохмалю в екструдованих кормах перевищує 90%.

Корми без пшениці, ячменю та кукурудзи популярні особливо серед власників собак із харчовою непереносимістю чи алергією. Вони містять подібну або меншу кількість крохмалю, ніж злакові корми, але з іншого джерела, найчастіше з бульб, наприклад батату чи картоплі. Такий крохмаль теж добре засвоюється і є добрим джерелом енергії.

Білок у раціоні сеніора

У кормах для старших собак варто використовувати більше легкозасвоюваного білка з високою біологічною цінністю. Більша кількість білка в раціоні зменшує ризик саркопенії та втрати нежирної маси тіла.

Тому таким важливим є тваринний білок. Це повноцінний білок, який містить усі незамінні амінокислоти в кількостях, потрібних організму. Для порівняння:

• неповноцінні білки не містять усіх необхідних амінокислот (наприклад, цистеїну, ізолейцину чи тирозину),
• частково повноцінні білки мають частину незамінних амінокислот, але їм завжди бракує однієї з них (наприклад, лізину, треоніну чи триптофану),
• неперетравний білок (наприклад, кератин) не має поживної цінності.

У собак, що старіють, переважають катаболічні процеси, а одним із їхніх наслідків є від'ємний азотистий баланс. Він з'являється при занадто малому надходженні білка й може призводити, зокрема, до порушень роботи нирок і печінки. Добре засвоюваний білок обмежує утворення надлишку азотистих залишків від розпаду білків.

Білок у сеніора обмежують лише при хворобах, які цього вимагають, наприклад при нирковій недостатності чи гепатиті. Тоді низькобілкова дієта допомагає підтримувати азотистий баланс. Рішення про таку дієту ухвалює лікар ветеринарної медицини.

Жир і клітковина в мисці старшої собаки

Жир постачає передусім енергію та жирні кислоти. Крім того, він:

• створює ізоляційний бар'єр,
• переносить жиророзчинні вітаміни,
• потрібен для правильної роботи нервової системи,
• будує клітинні мембрани.

Шкодять як надлишок, так і нестача жиру. У сеніорів кількість жиру радше обмежують, натомість важлива його якість: вміст незамінних ненасичених жирних кислот і співвідношення омега-6 до омега-3. Кислоти омега-3 EPA і DHA можуть підтримувати нервову систему собаки, що старіє, і мають протизапальну та антиоксидантну дію. Жир треба обмежувати при хворобах підшлункової залози та ожирінні.

Жир також є носієм смаку, тож корм із більшою його кількістю зазвичай смачніший. Проте завелика кількість може спричиняти проблеми з травленням, швидший пасаж вмісту й діарею.

Харчові волокна

Харчові волокна містяться в рослинній сировині: зерні, насінні, фруктах, овочах і побічних продуктах борошномельної промисловості. У раціоні сеніора вони:

• уповільнюють спорожнення шлунка, тож собака довше відчуває ситість,
• допомагають контролювати масу тіла, бо знижують засвоюваність і всмоктування поживних речовин,
• впливають на розмноження бактерій і сприятливо регулюють кишкову флору (зростання кількості молочнокислих паличок),
• покращують регулярність і якість випорожнень,
• зв'язують іони важких металів,
• можуть полегшувати симптоми хвороб, типових для старшого віку, наприклад цукрового діабету (уповільнюють всмоктування глюкози) чи серцево-судинних хвороб.

Волокна поділяють на розчинні й нерозчинні, і кожна фракція діє в кишечнику по-різному. Правильне співвідношення нерозчинної фракції до розчинної - 65:35.

Пробіотики й ритм годувань

З віком може розвиватися кишковий дисбіоз, тобто порушення балансу між корисними та шкідливими бактеріями. У старших собак це трапляється часто. Мікробіоту порушують також стрес, часті зміни оточення та антибіотикотерапія.

Тому пробіотики варто розглянути в раціоні сеніора. Вони можуть сприятливо впливати на:

• імунітет (обмеження вироблення прозапальних цитокінів),
• розвиток нормальної бактеріальної флори й обмеження патогенної,
• якість калу.

Вони також стають у пригоді при зміні корму, під час діареї та після хвороб, які лікували антибіотиками.

Як часто годувати сеніора

Для старшої собаки дуже важлива регулярність. Однакова кількість годувань у сталий час сприяє травленню. Дорослих собак зазвичай годують двічі на день, а сеніорам краще давати кілька менших порцій, навіть 3-4.

Новий корм вводь поступово: змішуй його з попереднім і щодня збільшуй частку нового.

Регулярні огляди у ветеринара

Старша собака потребує більше уваги й частішого ветеринарного контролю. Варто подбати про:

1. комплексний фізикальний огляд (ротова порожнина, пальпація живота, ортопедична оцінка),
2. оцінку адаптації до оточення щодо зору, слуху та рухливості,
3. захист від паразитів і хвороб, які вони переносять, сказу, Salmonella і Campylobacter, профілактику дирофіляріозу (heartworm),
4. оцінку поведінки та стосунків із домашніми,
5. стан вгодованості: масу тіла, кондицію (BCS), м'язову масу (MCS) і супутні хвороби,
6. цілорічний захист від бліх і кліщів,
7. регулярні щеплення,
8. контроль пародонта,
9. скринінгові обстеження на пухлини та хвороби, що з'являються в пізньому віці.

Бібліографія

1. Beynen A.C. Zelfsamengesteld voer voor hond en kat - deel 2. Dier-en-Arts 2015, 6/7, 224-227.
2. Wang M., Chou J., Chang Y., Lau WL., Reddy U., Rhee CM., Chen J., Hao C., Kalantar-Zadeh K., 2017. The role of low protein diet in ameliorating proteinuria and deferring dialysis initiation: what is old and what is new. Panminerva Medica, 59(2):157-65.
3. The 2019 AAHA Canine Life Stage Guidelines.
4. Platta A. Rola diety bogatoresztkowej w profilaktyce i leczeniu zaparć, otyłości, cukrzycy i chorób układu sercowo-naczyniowego. Zeszyty Naukowe Akademii Morskiej w Gdyni 2014, vol. 86:154-166.
5. https://vetnutrition.tufts.edu/2018/03/the-skinny-on-fat-part-1/
6. Hurnik-Bojarska S., Skorupińska A., 2018. Błonnik pokarmowy. Rola i znaczenie w diecie. Kosmetologia Estetyczna, 3, 7, 295-298.
7. https://www.aaha.org/aaha-guidelines/life-stage-canine-2019/life-stage-checklist/
8. https://www.aaha.org/aaha-guidelines/nutritional-assessment-configuration/bcs-and-mcs/
9. Wilczak J., 2016. Ile białka w karmie. (https://zoobranza.com.pl/bialko-w-karmie-ale-ile/).
10. Ostaszewski P., 2017. Białko w karmach ważny składnik diety psów i kotów. https://zoobranza.com.pl/bialko-w-karmach-wazny-skladnik-diety-psow-i-kotow/
11. Beynen A.C., 2015. All-meat diets for dogs. Creature Companion, 52-53. DOI: 13140/RG.2.2.22137.47208.
12. Churchill J.A., 2018. The Fountain of Age: Feeding Strategies for Senior Pets. Companion Animal Nutrition Summit, 57-63.
13. Alegría-Morán A., Guzmán-Pino S.A., Egaña J.I., Muñoz C., Figueroa J., 2019. Food Preferences in Dogs: Effect of Dietary Composition and Intrinsic Variables on Diet Selection. Animals (Basel), 9(5): 219.
14. Andre, Leriche L., Chaix G., Thorin X., Burger M., Nguyen P., 2017. Recovery of insulin sensitivity and optimal body composition after rapid weight loss in obese dogs fed a high-protein medium-carbohydrate diet. Journal of Animal Physiology and Animal Nutrition, 101 (1), 21-30.
15. Beynen A.C., 2016. Starch in dog foods. Creature Companion, 52, 54. DOI: 13140/RG.2.2.22575.94886.
16. Shmalberg J., 2015. The Protein Paradigm: Assessing Dietary Protein in Health & Disease. Today's Veterinary Practice (https://todaysveterinarypractice.com/wpcontent/uploads/sites/4/2016/05/T1511C06.pdf).